Published: 25.04.2014.

МЗЄС: представлені результати господарської дипломатії за шість місяців

(Хіна) «Проект господарської дипломатії Міністерства закордонних та європейських справ, розпочатий у жовтні минулого року з метою допомогти хорватським експортерам та іноземним компаніям, які працюють у Хорватії, отримав за 6 місяців видимі, ясні результати і напрямки  розвитку нашої економіки», заявила у п’ятницю перший віце-прем᾿єр Уряду і міністр закордонних та європейських справ Весна Пусіч, представляючи огляд і результат піврічної діяльності. «Коли ми презентували господарську дипломатію, ми говорили, що передумовою її успішності є наявність товарів. Товар – це вироби і послуги, що виробляємо у Хорватії, які можемо представити і які можуть бути цікавими на міжнародних ринках , друге – це інвестиційний клімат. Ми повністю усвідомлювали той факт, що разом зі створенням  господарської дипломатії повинні думати і про інвестиційний клімат, про покращення інвестиційного клімату у Хорватії і, можливо, про деякі довгострокові та середньострокові заходи. Але вийшло, що поряд з довгостроковими та середньостроковими заходами, які є важливими, більшість з яких конкретно  використовується, здійсненими змінами, потрібно моментально реагувати; в умовах сьогодення хорватські компанії експортують і, звичайно, буде простіше, коли середньострокові та довгострокові плани будуть реалізовані, але вони мають експортувати зараз, проблеми мають зараз і через це потребують допомоги саме зараз»,  – сказала міністр. «Також поряд з усіма складностями, з яким ми зустрічаємося, з якими інвестори стикаються у нашій країні, існує цілий ряд іноземних компаній, які сьогодні інвестують та працюють у Хорватії, яким, при усіх наших довгострокових планах, допомога потрібна сьогодні, щоб подолати деякі перешкоди, які виникають через, скажімо, недостатньо досконалі закони і структурні реформи, які ще не проведено, або виникають через те, що зауважень до закону немає, але його реалізація не є такою, якою мала б бути. Мовчання адміністрації ускладнює функціонування, недостатньо точна інформація, недостатньо швидке реагування окремих інституцій ускладнює людям діяльність у Хорватії. Тому ми вважали, що нашим внеском до покращення інвестиційного клімату, тим, що можемо безпосередньо зробити є визначення  можливості допомоги хорватським експортерам з одного боку, а з іншого боку, допомогти тим іноземним компаніям, які сьогодні інвестують або вирішили інвестувати у Хорватію.  Хочу навести лише один приклад: з цією метою ми зібрали першу з трьох нарад - розмов з найбільшими іноземними інвесторами у Хорватії і розмовляли про складності, які вони мають, та переваги, які бачать; складності, звичайно, ті, про які всі говорять і ми їх усвідомлюємо. Тобто переміни потрібні  і у зв’язку  із законодавством, у зв’язку зі стабільністю та тривалістю умов діяльності, нечастими змінами законів і умов функціонування, але низка ускладнень пов’язана з недостатньо якісною роботою,  починаючи з  рівня місцевого управління, державного управління, недостатньо швидким реагуванням адміністрації, ускладненнями з отриманням потрібних узгоджувальних документів, дозволів, різними такими проблемами, у вирішенні яких ми можемо допомогти»,- наголосила міністр. «Ми зібрали їх, щоб у першу чергу подякувати, сказати «дякуємо» за те, що як компанії, як підприємства вирішили інвестувати в Хорватію і в Хорватії платити податки, у Хорватії створювати робочі місця, щоб сказати їм, що у Міністерстві у вас буде людина до Ваших послуг, яка готова допомогти. Звичайно, ця людина не зможе допомогти, якщо йдеться про зміну законодавства чи щось подібне, але якщо йдеться про недостатньо добре використання закону, або якщо йдеться про ускладнення, які виникають через, скажімо, відсутність відповіді взагалі або очікування відповіді від якоїсь інституції протягом довгого часу, така особа може допомогти. Це нам зразу ж дає можливість побачити тип проблеми, дуже практично, тип проблеми, з яким сьогодні мають справу інвестори. Ми й надалі працюватимемо на усіх трьох рівнях - структурні зміни, законодавчі зміни , але й безпосередня допомога»,  - додала міністр Заступник міністра закордонних та європейських справ Йошко Клісович пояснив, що господарська дипломатія, у першу чергу, орієнтована на заохочення інвестицій у Хорватії  та підтримку наших компаній на зовнішніх ринках. «За шість місяців ми надали 1532 послуги хорватським компаніям і реалізували 92 експортні можливості для 872 хорватських експортерів», - сказав Клісович. За його словами, хорватські компанії найбільше працювали на європейському ринку, особливо на ринку країн Центральноєвропейської асоціації вільної торгівлі (CEFTA). Наскільки важливим є експорт Пусіч та Клісович проілюстрували фактом, що 13 відсотків хорватських експортерів забезпечують роботою 50 відсотків працевлаштованих у господарстві. У січні, за словами Клісовича, експорт зріс на 21 відсоток. Заступник міністра нагадав, що господарська дипломатія підготувала проект Плану дій для експорту, який уряд мав би прийняти за два тижні. <a href="http://ua.mfa.hr/files/file/gd/2014/Gospodarska-diplomacija-polugodisnji-rezultati.pdf" target="_blank">Господарська дипломатія – піврічні результати</a> (PDF) <a href="https://mvep.gov.hr/UserDocsImages/files/file/gd-dokumenti/GDprez.pdf" target="_blank">Презентація нової структури хорватської господарської дипломатії</a>, 1.10. 2013 року (PDF)

Press releases