Міністр закордонних та європейських справ Пусіч про Україну

 

Незважаючи на низку анонсованих тем, фокус дискусії був зосереджений на двох темах: Україні та енергетиці. Про це сказала міністр Пусіч після засідання Ради міністрів закордонних справ країн Європейського Союзу, яке відбулося сьогодні у Брюсселі. «Вирішено, що з Україною буде підписано одну частину, тобто лише певні розділи, Угоди про асоціацію, що не означає, що Угоду буде поділено на кілька документів. Вона і надалі залишається одним документом, але її частини будуть підписуватися в залежності від того, коли будуть виконані передумови. Наразі буде підписуватися політична частина Угоди», - сказала міністр. Щодо санкцій, досягнуто домовленостей щодо осіб, відносно яких будуть застосовані санкції: заборона в’їзду до країн-членів ЄС і замороження майна. Йдеться  про вісьмох осіб  з місцевого самоврядування Криму та 13 осіб з Російської Федерації.

Міністр Пусіч наголосила також на наступному: «Ми говорили також про пакет фінансової допомоги Україні та можливий розвиток ситуації , а також про занадто агресивну, негативну медійну кампанію проти Уряду та влади в Україні, яка в суспільстві створила сильне враження, що фактично не має зв’язку з демонстраціями на Майдані у Києві, які розпочали студенти, молодше покоління, люди, які хотіли, щоб Президент Янукович підписав  Угоду про асоціацію з ЄС. Коли у цьому було відмовлено, так відреагували українські громадяни. Протягом певного часу медійна кампанія намагалася створити враження, що йдеться про екстра правих, але на засіданні дійшли висновку, що це абсолютно не той випадок. Багато з нас були в Україні, включаючи і мене у грудні минулого року. Звичайно, існують праві організації та їх представники, але вони  існують і у Російській Федерації,  і у всіх країнах ЄС. Висновок: потрібно уможливити, щоб загальний тон і профіль української влади постав виразнішим, щоб він став пізнаваним у міжнародному сегменті і таким чином протиставив себе подібному виду медійної кампанії». 

Міністр прокоментувала домовленості щодо санкцій: «Чи є санкції м’якими чи ні, думаю, що ми побачимо, коли вони почнуть діяти, особливо тому, що деякі з них, якщо можу так сказати, автоматичні, природно виникають у таких ситуаціях, а це падіння курсу рубля, падіння індикаторів Московської біржі. Такі санкції не вважають легкими. Це для Європи небажаний крок назад, а для РФ особливо. Ніхто не бажає йти у цьому напрямку, всі хотіли, щоб можливим  було досягнення домовленостей  і компроміс  на цю тему».

«Позиція, якої від початку дотримувалася Республіка Хорватія, полягає у тому, що Україна, замість того, щоб бути  простором конфлікту, буде простором потенціалу посилення  співпраці  між ЄС та РФ, і перш ніж пали перші людські жертви, наша позиція була у тому, що Україна буде територією накладання зон  вільної торгівлі, тому що це добре і для ЄС і для Росії, а тим більше для України. У цей час ситуація загострилася і цих можливостей не видно, але думаю, що потрібно їх мати на увазі і потрібно бачити спосіб, у який можемо дійти до точки А, щоб це здійснити. Республіка Хорватія  надіслала спостерігачів  на запрошення України у рамках ОБСЄ, які були в Криму, але не змогли потрапити і на об’єкти, поспілкуватися з людьми, від яких би отримали інформацію. Після того вони перебували у Східній Україні, де мали можливість з’ясувати ситуацію  та розмовляти з людьми», - сказала міністр у розмові з журналістами.

Press releases